Я рада вітати Вас на своєму блозі!
Я, Сахарнацька Людмила
Миколаївна,
вчитель зарубіжної літератури та
мистецтва
Малокопанівської ЗОШ І -ІІІ
ступенів
Малокопанівської сільської ради
Голопристанського району
Херсонської області
категорія - спеціаліст І
категорії
стаж роботи- 18 років
Моє життєве кредо : «Щоб дійти
до мети, треба
насамперед іти" Оноре де
Бальзак
Педагогічне кредо : «Учитель – це той же вчений, але у своїй особливій лабораторії, де він, усебічно вивчаючи учнів, невпинно творить, щоденно веде пошуки найдосконаліших методів проектування доль і людських душ». Б. Патон
Проблемна тема : «Формування мовної особистості засобами інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури"
Мій досвід
Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література»
в загальноосвітній школі – прилучення учнів до здобутків світової
літератури і культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї
гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей
громадяни
на України, який
усвідомлює свою належність до світової спільноти.
Сучасне покоління дітей виростає у
інформаційному середовищі, роль учителя, як джерела інформації поступово
зменшується, натомість збільшується важливість
навичок і вмінь учня самостійно здобувати потрібну інформацію й використовувати
її згідно з поставленими завданнями. Учитель як особа, що навчає учнів
вчитися, створює умови для їхньої самостійної роботи, скеровує учнів у русло
цієї роботи, координує її й дає змогу самим приймати рішення, шукати варіанти
та обирати найкращий, допомагає побачити свої досягнення та виявити і подолати
труднощі. Іншими словами, навчає їх творчо мислити та творити, формує високі
навчальні компетенції.
Сьогодні школа повинна забезпечити
формування і розвиток інтелектуальної, творчої та ініціативної особистості,
здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе в житті, бути успішною
і сприяти розвитку суспільства. Це означає не лише дати учням певний обсяг
знань і вмінь, але й сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати
рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, адаптуватися до
умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей.
Саме інформаційно-комунікаційні технології,
Інтернет є, на мою думку, надійним і суттєвим джерелом всесвітньої інформації,
використовуючи яку, вчитель просто змушений змінювати форми і методи
роботи на уроці та використовувати ті з них, які формують практичні навики
відбору та аналізу інформації, стимулюють самостійну роботу учнів з
інформаційними технологіями. Інтернет являє собою величезний потенціал навчальних
і виховних послуг і сам на сьогодні є значною частиною сучасної освіти.
Завдання вчителя полягає в тому, щоб націлити учнів на знаходження
необхідного матеріалу. Дістаючи з Інтернету навчальну інформацію, учні
самостійно набувають навики. У них формується правильне розумі
ння значення комп’ютера у їхньому житті, який має
виконувати функцію не іграшки і розваги, а функцію засобу навчання та розвитку.
Власне учитель не просто може , а зобов'язаний допомогти учневі у цьому.
У даний час вже існує покоління школярів, для
яких звичним є сприйняття аудіовізуальної інформації, ніж друкарської . Треба
визнати, що цю ситуацію не можна повернути назад: телебачення, відео,
комп'ютер, Інтернет і інші телекомунікаційні мережі невблаганно змінюють
аудиторію, поступово перетворюючи «читачів» більшою мірою у «глядачів». Знання
того, як функціонують медіа, як ми взаємодіємо з ними і як ми можемо
використовувати їх із максимальною користю, стають необхідним компонентом
компетентності сучасної людини. На жаль, учні часто використову
ють інформаційні інтернет -
ресурси лише в «корисних цілях», наприклад, бездумно копіюючи готові
реферати. Така діяльність не стає реальною базою для розвитку медіа
компетентності особистості. Пасивне сприйняття будь - якої інформації може
привести до споживчого відношення до медіа, плагіату текстів, робіт, ідей,
зрештою - до стереотипного мислення і спотвореного світогляду. У протилежність
такого роду підходам, «медіа-освіта (media education) визначається як навчання,
яке прагне розвивати медіакомпетентність,що розуміється як критичне і вдумливе відношення
до медіа з метою виховання
відповідальних громадян, здатних висло
вити власні
думки на основі отриманої інформації. Це дає їм можливість використовувати
необхідну інформацію, аналізувати її, ідентифікувати економічні, політичні,
соціальні і культурні інтереси, які з нею пов'язані. З того, наскільки
ефективно учень використовує інформацію, яку отримує
із різних каналів масової комунікації, і
сам створює повідомлення на мові медіа, можна говорити про його
інформаційну грамотність, або іншими словами, медіа компетентність.
